Суддівство
І знову я заплуталась в думках,
Куди смикнути вліво чи у право?
Немов метелик в шовкових сітках,
Не можу мислити без емоційно, здраво.
Важливих рішень непосильний гніт
І тінь чиясь із поглядом у спину.
Я так боюсь іти болотом вбрід
І в горлі відчувати смак полину.
Чому повинна я заносити ножа,
А потім думати встромити чи не треба.
Я по природі зовсім не вожак
Й відсутня помсти кровної потреба.
Легше пробачити, забути, а ніж вбити,
Бо може завтра станем під ножа.
Не в нашій власті долі загноїти,
Не варте це суддівство – ні гроша.
м. Кривий Ріг, лютий 2012 р
