Час
Ти наче стих і витік з кімнати,
Все своє тіло забравши на вулиці.
Жити отак, наче вмерти чи спати,
Поруч поставивши зламані милиці.
День ти, чи ніч - все однакове, Вороже,
Хтось наче вкрав всі годинники в хаті...
Я влаштувалась до Морфія сторожем,
Пильно чатую у нього на варті.
Все наче кригою, вкрилося спокоєм.
Чари, сп`яніння, прокляття, фантазія?
Ти тут НЕ Цар й твої часові оклики
Десь загубились. Мовчання. Оказія.
м.Дніпродзержинськ, Січень, 2009 р.
