Присвячено Р. В.
з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»
Не личить Вам, омріяна панянко,
Знущатись над закоханим і вірним.
Жаданий Ваш візит збентежив п’янко,
Та обернувся ляпасом добірним.
Метнули із очей зимову кригу,
Відверто посміялись наді мною.
Вас не збагнути, як закриту книгу,
Розпуснице з найлегшою ходою!
Вам до душі «нявчання» парубочі,
ВоднОчас і піднесені, і хтиві?
Не знехтуйте! Наступні дні і ночі
Давайте спілкуватись в позитиві!
Іду на все в любовному пориві.
Я не абúхто теж! Зізнаюсь чесно.
Настирливий і трошечки ревнивий,
Я Вас доб’юсь, блакитноока Весно!
Донецьк, 12.01.2011 рік
