Балада про пенсіонерів
Спостереження
І знову вранці сходить сонце –
Бабуся Ніна вже не спить,
Ні, в неї зовсім не безсоння,
То на базар вона спішить.
Зібрала звечора «кравчучку» –
Нехитрий для продажі скарб:
Окріп, салат, ще й цигаркИ поштучно
Вона поїде вранці продавать.
Метро, маршрутка, трохи пішки –
НеблИзький до базару путь,
Пізніше прИйдеш – значить інші
Місця найкращі вже займуть.
А ще прийдЕ сержантів пара –
Їм треба «данинУ» давать,
Бо не на «хитрому» базарі
Нема де бідній бабці стать.
На всіх легальних ринках в місті
Торгують лИше «бізнесА»,
У них вже викуплене місце –
Туди бабусі Ніні – зась!
Так день за днем і рік за роком
Бабуся мусить виживать,
У всі чотири пОри року
Для цього треба торгувать.
В неділю, стОячи у церкві
Згадає весь життєвий путь,
Прожитії рокИ нелЕгкі
Перед очима промайнуть.
Був чоловік у баби Ніни,
Та в дім постукала війна –
Пішов на фронт, в бою загинув,
З дітьмИ залИшилась одна.
Чи на заводі, чи в колгоспі
Трудилась все своє життя,
Дітей ростила, жИла просто,
Завжди порядною була.
Збирала трудові копійки,
На ощадкнижку їх несла,
Ні не для себе, все для дІток –
Бо зАдля них життя жила.
Все думалось, на схилі рОків
Піду з роботи відпочить,
Тоді в достатку й без мороки
Хоч трохи зможу я прожить.
Нажаль, не сталось, як гадалось,
Бо розваливсь СРСР,
І грошенята всі пропали –
В країні іншій ми живем.
Хто був при владі у ті рОки
Той захопив усе собі –
Всі гроші, фабрики, заводи,
Народ залИшивши в біді.
Мізерну пенсію, що платять,
Вона додому не несе,
Квартиру, світло, газ оплатить,
Ще і не хватить їй на все.
І діти теж не допоможуть,
Бо внуків треба підіймать,
На хліб грошей дадуть, як зможуть –
Тепер їх важко зароблять.
А жить на що? Ото ж і мусять
Такі бабусі виживать,
Олени, Ніни, Люби, Дусі
Ідуть на ринок торгувать.
2012
