12.03.2012 01:56
-
162
    
  6 | 6  
 © Толік Панасюк

Балаган.

Балаган.

Крізь балаган іду  

Усі у масках  

Сміються  

Блазні 

Лише я 

Чужинець 

Не сміюсь 

Не плачу  

Не ридаю 

Іду 

Такі знайомі маски 

Свищики ріжки 

Ведмідь танцюючий на барабані 

Біжу 

Обабіч миготять кольОри 

Пізно 

Не випустять із зачарованого кола 

Поки горять у каганцях вогні 

Блаженним чимала потіха 

Хіба що вкоротити віку 

Торговище 

Ні не продамся 

Не дамся 

У звуках 

В круговерті 

Розчинюся 

Загублюся 

Назавжди  

Пропаду 



Дрогобич, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.03.2012 03:06  © ... => Деркач Олександр 

Дякую.

 15.03.2012 03:06  © ... => Деркач Олександр 

Дякую.

 15.03.2012 03:06  © ... => Сашко Новік 

У Франка є вірш, про те як ведмедя учать танцювати, чомусь саме цього бідолаху собі уявив.

 15.03.2012 03:06  © ... => Тетяна Белімова 

Або випадкові перехожі, диваки.

 12.03.2012 19:31  Деркач Олександр 

Класно

 12.03.2012 14:08  Сашко Новік 

ведмідь на барабані) цікаво

 12.03.2012 12:36  Тетяна Белімова 

Важко не піддатись карнавальній грі й буфонаді! Тільки сильні духом здатні протиставитись.

 12.03.2012 11:47  Тетяна Чорновіл => © 

Люди-маски... Також завжди хвилювала ця тема.

 12.03.2012 03:17  Каранда Галина => © 

теж не люблю, коли багато народу. в натовпі почуваюся чужою, втекти хочеться...

 12.03.2012 03:16  © ... => Каранда Галина 

Не люблю велелюдні дійства, чомусь відчуваю себе оголеним, це лише відчуття, настрій.

 12.03.2012 02:13  Каранда Галина => © 

може, й балаган...а, може, кожен під своєю маскою думає так само і прагне її зняти, та боїться, бо ж кругом - балаган...