Спокуса
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Життя прожити – не поле перейти.
Народна мудрість
Народна мудрість
В житті при переході поля,
В часи визнань, чи в самотину
Спокуси шле пустунка-доля,
Щоб вчити гідності людину.
Убити… Вкрасти… Злість сотати…
Від перелюбства захмеліти…
Хоч варто ще одну згадати –
Страшну спокусу ПОЖАЛІТИ.
Ту, що добренька, повсякчасна,
М’якою крадеться ходою.
Шепнути: – Бідний він… Нещасна…
Та вивищитись над бідою.
В халепу раптом хтось попався?
Підтримки ближнього шукає?
А витріщак вже гурт зібрався,
Ще й сльози жалості пускає.
Бо не вони там! Їм байдуже,
Що жалість знищує духовно!
Цим переймаються не дуже,
Спокусі піддались гріховно
І каркають, подібно круку!
Щоб стало більше ще боліти…
Спіткнувся хтось? Подайте руку!
Не спокушайтесь пожаліти.
