16.03.2012 00:43
-
227
    
  2 | 2  
 © Галина Російчук

Все не просто

Огорнусь п`янкими ароматами, 

Окутаюсь казкою снів. 

Я летітиму небом і хмарами 

На межі цих ночей і цих днів. 


Я не знаю що буде попереду, 

Що життя приготує мені. 

Я не знаю що долею велено 

У світанках, що в`ються в житті. 


Просто ніч, просто день - не фантастика 

Все не просто - це тайна буття! 

Навіть більше ніж точність і класика 

Це духовне, а значить - душа


Це духовне, бо Богом дароване 

Наше щастя у рисах дощу 

І зінниці мої зачаровані 

Заіскрились в весняну пору. 


Сонця промінь торкнеться грайливо 

До сльози на дитячій щоці 

І маля, що сидить вередливо 

Посміхнеться майбутній зорі. 


Все не просто, не точність, не класика... 

Тут дається початок її! 

Це реальність, це не фантастика 

Тут стартує мистецтво душі. 



м. Хмельницьк, 25.03.2011р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.03.2012 16:52  © ... => Сашко Новік 

Дякую!

 18.03.2012 12:02  Сашко Новік 

цікаво

 16.03.2012 14:10  © ... => Серж 

Дякую! Приємно!

 16.03.2012 14:09  © ... => Каранда Галина 

:-)

 16.03.2012 12:29  Серж 

Так, на щастя не дано знати, що нас чекає попереду. Гарний вірш з філософським нахилом. Сподобалось.

 15.03.2012 23:46  Каранда Галина => © 

гарно посміхатися майбутній зорі!))