Засліпленим власною "геніальністю" людям присвячується...
Я зрікалася себе вперше
Я зрікалася своїх снів
І ніхто цього не перевершив
Я собі не казала ні.
Я зрікалася своїх віршів
Я зрікалася своїх мрій
І ховала в душі найгірше
Я поплачу, а ти радій.
Я зрікалася свого сміху
Я зрікалася дружніх зрад
Я поплачу усім на втіху
І не треба чужих порад.
Нехай серце зіжметься сильніше
Хай за всіх відболить... запече
І нехай ви усі розумніші
Я не впаду на ваше плече.
