Розмова з потойбіччям
Я розмовляла вчора з потойбіччям,
Я не відьмачка, просто страшний сон.
Мене гукали з давнини обличчя,
Й було не мало царствених персон.
Чого до них мене вночі носило,
Я не збагнула й досі вся в думках.
Вони мене залишитись просили,
Пропонували владу, як в казках.
Корони, вміння, чарівні багатства,
Всесвітній вплив і в женихах князі.
Мене злякало їхнє чорне братство,
Бо підозріло в них все на мазі.
Я так культурно стала відмовлятись,
А вони маски скинули масні.
З мечами гострими за мною стали мчатись
Й волали голосно жертовнії пісні.
Один схопив за руку дуже міцно,
Почав трясти, кричати «Та вставай!».
Відкрила очі, руки мужа тиснуть.
Ось тут мій світ, ось тут для мене рай!
м. Кривий Ріг, березень 2012р
