Закон для беззаконня
Правлінці знову продають державу
І нищать мову – їм оброк несуть.
Хребти собі зламавши в ноги впали,
Чужій країні наше, кровне віддають.
Народе вільний, хіба ти не бачиш,
Не чуєш стогін тих нещасних душ?
Що за Вкраїну в щасті помирали,
Живими мерзли в вік північних стуж.
Хіба не бачиш ти сліпі закони?
Ти, не людина, ти для них – вівця.
Закони ті, це все для беззаконня,
Бо у брехні нема свого лиця.
Тебе купують, за твої ж і гроші,
Запишуть в дурні в черзі тільки стій.
У цій країні ми, вже мертві душі,
У цій країні мертвій і живій.