06.03.2015 22:36
for all
192 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Лілія Ніколаєнко

Півночі затремтіло у сльозах...

Півночі затремтіло у сльозах, 

А смуток небеса поклав на ноти.

Із пристрастю повінчана гроза

Мені відкрила неземні висоти.

 

Там ніжну муку грають скрипалі.

Душа розбита на бентежні зграї.

У голосі його – вогонь і лід.

У погляді – туман сумного раю.

 

Кохання переписано у сон, 

Той згорток долі – зоряна палітра.

Його слова, немов святий закон.

Печать на ньому – поцілунок вітру.

 

Півнеба перечитано за мить, 

Що спогадом солодким защеміла.

Любов торкнулась місяця крильми, 

І стала, ніби янгол, сніжно-біла…


Лілія Ніколаєнко цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.03.2015 20:29  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарно! З Святом Вас! 

 07.03.2015 14:43  Ем Скитаній => © 

чудово! зі святом Вас, Ліліє! 

 07.03.2015 13:49  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Спасибі! 

 07.03.2015 13:49  © ... => Тетяна Ільніцька 

ДЯКУЮ, п. Тетяно!)) 

 07.03.2015 13:48  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую! 

 06.03.2015 19:46  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Надзвичайно красиво!!! 

 06.03.2015 19:40  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво! Піднесено!

 06.03.2015 17:23  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарна поезія!♡