06.03.2015 22:36
для всіх
295
    
  5 | 5  
 © Лілія Ніколаєнко

Півночі затремтіло у сльозах...

Півночі затремтіло у сльозах, 

А смуток небеса поклав на ноти.

Із пристрастю повінчана гроза

Мені відкрила неземні висоти.

 

Там ніжну муку грають скрипалі.

Душа розбита на бентежні зграї.

У голосі його – вогонь і лід.

У погляді – туман сумного раю.

 

Кохання переписано у сон, 

Той згорток долі – зоряна палітра.

Його слова, немов святий закон.

Печать на ньому – поцілунок вітру.

 

Півнеба перечитано за мить, 

Що спогадом солодким защеміла.

Любов торкнулась місяця крильми, 

І стала, ніби янгол, сніжно-біла…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2015 20:29  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарно! З Святом Вас!

 07.03.2015 14:43  Ем Скитаній => © 

чудово! зі святом Вас, Ліліє!

 06.03.2015 19:46  Ганна Коназюк => © 

Надзвичайно красиво!!!

 06.03.2015 19:40  Тетяна Белімова => © 

Красиво! Піднесено!

{#}

 06.03.2015 17:23  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарна поезія!♡