Мати
з рубрики / циклу «різне»
Вже айстри відцвіли в твоїм саду
І в вирій потягнувся клин лелечий.
Ти відганяєш тугу-самоту,
Що огортає помисли старечі.
А ввечері ти станеш на коліна
Під образами, між пучечків трав
І будеш знов молитися за сина,
Що десь в краях далеких заблукав.
Молитися будеш і слізно просити
За внуків, невістку, за блудного сина,
Що десь у світах загубився далеких
Куди полетів, мов у вирій лелека.
За внуків просила, щоб батька пізнали,
Щоб в добру годину його обійняли.
- Дай, Боже, хоч їм ти доріг не лелечих...
І сльози губилися в зморшках старечих.
