Під мерехтіння звабливе гірлянд...
з рубрики / циклу «про життя»
Під мерехтіння звабливе гірлянд
В руці вогонь бенгальський догорає.
Шампанське, сміх, десь – вибухи петард…
А я - бажання тихо загадаю.
Роки летять. Листки в календарі
Давно вже забуваю відривати.
Десь дні мої рахують там, вгорі…
Я ж все одно чекаю на це свято.
І в нОчі цій приємна й чарівнА,
Якась казкова, ніжна таємниця…
Горить свіча. Духмяниться сосна.
Між голочок десь ангел примостився.
Щоразу, проводжаючи Старий,
Ми Новий рік з надією чекаєм.
А диво – тільки серденько відкрий! –
Охопить душу радісним розмаєм.
Й повіримо у світле майбуття
З дванадцятим ударом, - вже ось-ось…
І щастя всебезмежне відчуття
Ігристим через вінця пролилось!
Лубни, 21.12.11
