06.01.2020 11:33
для всіх
145
    
  3 | 3  
 © Анатолій Костенюк

Вертеп

Вертеп

У небесах – така глибока синь,

що в ній аж рожевіють білі хмари.

В цю ніч у смертної людської пари

небесний народився син.


Радіє світ: пророцтво відбуло̀сь,

життя відродиться спасенним, но̀вим,

для коронації вінцем терновим

голівку не тримає ще Христос…


Чи віру виправдовують жахи –

страждав Ісус і нам велів терпіти?

Чого мені ніяк не зрозуміти,

Бог – всеблагий, чи може – навпаки?


Без жертви, чи була б така прекрасна

Любов, котра зійшла з небес у ясла?

06.01.2020р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.01.2020 12:55  Каранда Галина => © 

Філософське питання.
Якби не християнське оспівування страждань, може, людство було б щасливіше?
А я думаю: де це пан Костенюк подівся?) А він знову в паролях заплутався)