14.01.2021 20:19
18+
142
    
  2 | 2  
 © Варвара Прут

Листів моїх не спалиш, не згорять...

PlayЛистів моїх не спалиш, не згорять...

Листів моїх не спалиш — не згорять,  

бо писані живим палким коханням... 

Лелечим пір`ям дні перелетять,  

допоки спáяні два серця листуванням. 

 

Допоки дихають життям отих рядків — 

таких тремких, як промінь на світанні,  

таких, як подих невимовної тугú,  

як спалах зірки, що горить востаннє... 

 

Як передлісся першоцвітів навесні,  

як літній дощик після довгої засухи,  

пекучий вітер, що у жовтні знавіснíв 

із хмаровиння виткав завірюху... 

 

Негода раптом вщухне... як колись... 

Ізнов шумітиме красою на підгірку,  

з Тобою ми колись в листах зрослись,  

на нашім небі запалили зірку... 



м. Тернопіль, квітень 2017 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.01.2021 09:48  Лавіра => © 

Дякую Вам, пані Галино!

 17.01.2021 20:01  Каранда Галина => © 

дуже сильні у Вас вірші. І майстерно написані.