08.02.2012 20:47
Без обмежень
316 views
Rating 5 | 6 users
 © Тетяна Ільніцька

Фаустівська Валентинка

Зілля у колбі. Цифри магічні.

Каменю формула. Мій еліксир...

І Мефістофель, товариш привичний, 

Надить мене в задоволення вир.


Бачу Гелену, безтямно довершену, 

І одалісок тілистих гарем.

Та в шерезі неземних перевершень

Не залікую сердечний мій щем…


Відьми рогаті сходяться колом,  

Місяця повня… Лиса гора…

Чорт оглядає прибулих спроквола – 

Перед ним никне кожна мара. 


Зашморгу слід, від кайданів подряпини, 

А на обличчі скажений ухмил.

Доньку втопила? За це її стратили?

Я власноручно обох їх убив!


Враз зупинилася. Погляд безумний -

Не впізнаю Маргариту мою.

Серце удари відлунюють, шумні.

Каюсь, хоч пізно! Вернися! Молю!


– Гей, Мефістофелю! Демоне пекла!

Ти ж бо всесильний! Горю у вогні!

Гретхен кохання негайно воскресни!

Хочу любові, як в юності дні!


– Ні, це не можу, звучить хай незвично!

Я ж не Господь, зрозумій мене теж…

За всі страждання вона возвеличена.

Їй ні життя, ні любов не вернеш.


Немає сили кохання вернути

Зрадою вбите, затоптане в бруд!

Плями з сумління нічим не відмити.

Й для Валентина даремний це труд…


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.02.2016 23:39  Люлька Ніна => © 

Сильна річ. Вразило. Кохання - вічна тема, і трагізму ( на жаль) у нім більше, ніж щастя. 

 14.02.2016 23:22  Панін Олександр Мико... => © 

Фауст зробив фатальний вчинок, кара - лише його сумління, бо пекло і Мефістофель, насправлі безсилі перед ним.
Маргарита вчинила жахливо, але заплатила каяттям і стражданням, Небо її пробачило, може за Завісою вона поєднається із своєю донечкою 

 14.02.2012 19:17  © ... 

Не зовсім так, він покинув-зрадив у молодості справжнє кохання, а цінність його осягнув лише коли скуштував усе те, що йому здавалось вартісним. 

 10.02.2012 23:12  Олександр Новіков 

класно. містичний настрій просто бомба. а шукав, виходить те що було завжди поруч. ну Фауст? 

 08.02.2012 23:07  © ... => Тетяна Чорновіл 

В темі кохання багато трагічного, на жаль... 

 08.02.2012 23:06  © ... => Тарас Іванів 

Дякую! Взагалі люблю тексти про Фауста. Він в художній літературі дуже неоднозначно виписаний, іноді до протилежностей доходить. 

 08.02.2012 23:05  © ... => Тарас Іванів 

Але з поправкою, що це мій сміх крізь сльози.

 08.02.2012 23:04  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино! Все Вашу вчорашню згадую! Дуже мені до серця припала! 

 08.02.2012 22:46  Тетяна Чорновіл => © 

Трагічна валентинка! (( 

 08.02.2012 21:56  Тарас Іванів 

Та праця дуже цікава!!! 

 08.02.2012 21:55  Тарас Іванів 

Для Валентина? Він за це й братися не буде!!! Сюди ще Дездемону і Отелло.... 

 08.02.2012 21:31  Каранда Галина => © 

написано гарно. оцінювати не можу, бо погано знаю тему. 

 08.02.2012 21:02  © ... => Одягнута в чорне 

Дякую, я навіть думала причепити таку картинку сатанинського балу, але тоді розміркувала, що все ж суть не в ньому й іншу знайшла. 

 08.02.2012 21:01  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, зараз саме перечитую Ваші Валентинки. 

 08.02.2012 20:59  Одягнута в чорне 

Відчувається швидкісне, п`янюче, порочне кружляння на сатанінському балу, де змістилися підвладні розуму і душі грані потворного і прекрасного, злого і доброго, жорстокого і милостивого, ницого і священного... 

 08.02.2012 20:55  Оля Стасюк 

Гарно і незвично. Фауст - незвичайний герой, взагалі твір важкий. Але Ваш вірш сприймається легко. 

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо