Просто декілька слів
Просто декілька слів і приходять роки,
Що лишили одні сподівання.
Хочеш вір, а хоч ні, що було віднайди,
Бо єднає лиш тільки кохання.
Може літо п’янке відігріє теплом
Почуття, що зомліли зимою,
І вони для пустелі проллються добром,
Коли дощ розмовляє з грозою.
Що сказати очам, котрі просять вогню?
Вони щирі й любові не винні,
І ховають лиш змучену душу свою,
За щасливу сльозинку нестримну.
Просто декілька слів, та змогли віднайти,
Відімкнути, що було забуто.
Слід минулого з терпкістю в серці розцвів,
Щоб сліпого мовчання позбутись.
