Минає все
Минає все, минають дні за днями
І білий цвіт від яблунь відліта.
І те, що було цвітом поміж нами,
Духмяним трунком ллється у літа.
Минає все, і та роса на сонці,
Від ранку вже у небо відлетить,
І день, що тільки стукав у віконце,
Вечірньою зорею вже горить.
Минає все, і ми цьому не винні,
Коли приходить час - то треба йти.
Подякувати б тільки за гостинність,
І знов пливти в незвідані світи.
