28.03.2012 21:06

-

958

4 | 4

 © Чернуха Любов

Зустріч наосліп

– Хто ти? – Я чоловік, а ти мабуть жінка? 

– Так. Спішила за хлібом в крамницю за ріг. 

– А в тебе знайдеться для мене хвилинка, 

Раз доля звела перехрестям доріг. 

Я хочу долонею легко торкнути 

Обличчя, волосся і форму плечей 

І нервом у кожному пальці відчути, 

Все те, що не бачать зіниці очей. 

– Ти гарний! – А в тебе волосся чудове! 

– Високий! – А ти, мов тендітна лоза! 

У їхній уяві, все безкольорове, 

Та щастю не вадить незряча сльоза. 

м. Кривий Ріг, березень 2012 р