Дощем наповнилась ріка
Яка вже висохнуть хотіла
І знову сильна гомінка,
Сміливо течію вхопила.
Ти лий дощу! Твоя вода,
Її краї ущент наповнить
І знову німфа молода,
Свою красу по руслу гонить.
Спішить ріка, шукає путь,
Де моря синь її поглине,
Де всі шляхи в один зійдуть
І сонця жар їх не зупинить.
І плин життя, мов плин річок,
Поміж каміння хід шукає,
Не оминути колючок,
Та море й зранених чекає.
м. Кривий Ріг, березень 2012 р