27.10.2009 03:18
-
748
    
  1 | 2  
 © Серьога

Сага

Я вернусь, - он сказал и ушёл навсегда…, - 

Я вернусь. Будешь ждать? - Она ответила: Да! 

Я вернусь, - он сказал и ушёл туда, 

Где кровавая в небе заря… 


Он не трусил – прошёл сквозь огонь и дым, 

Он не трусил – и для многих он стал святым, 

Он не трусил – и остался таким: 

Таким - вечно молодым… 


И когда захлебнулся его автомат, 

И когда ухнул рядом тяжёлый снаряд  

Он упал, как герой, - не уйдя назад, 

Пройдя свой последний парад… 


А она всё ждала и ждала его, 

А она всё ждала его и только его 

И для неё в жизни больше нет никого, 

Никого, кроме него… 


И вернулся солдат, прокляв смерть навсегда, 

Ведь на вопрос: Будешь ждать? - она ответила: Да 

Он пришёл, но уже не вернётся туда, 

Где кровавая в небе заря… 



Ивано-Франковск, сентябрь 2009г.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2009 13:26  © ... => Комарова Ольга 

Дякую. Чекають і зараз. Просто коли романтика закінчується і починаються банальні будні, от тоді і починаються головні труднощі, які не всі витримують...

 27.10.2009 08:36  Комарова Ольга => © 

Чудова сага!!!Навіює 80-ті - 90-ті. Зараз, напевно, мало дівчат, які б дочекались, хоча може, десь і є такі.