06.04.2012 15:14
-
418
    
  2 | 2  
 © Тетяна Чорновіл

Ніченько зоряна

Ніченько зоряна

Ноктюрн

Вибачте, ще раз "нічна" тема...

Ніченько зоряна

Нащо маниш серпанками, 

Плетеш тиховійні сни, 

Надпити даєш весни?.. 

Змилуйся! Зморена 

Я твоїми світанками, 

Та почуттям вини 

Ще не впокорена. 


Ти не питай мене 

Чом у слові бринить сльоза, 

З журбою змагається, 

Від болю здригається. 

Все в часу вир мине, 

Мов весняна стрімка гроза, 

Чому ж так стискається 

Серце моє сумне. 


Вже не чекаю, ні 

Щастя дивного таїну 

Ти, ніченько, сон пробач, 

У трави росу не плач. 

Та все ж поверни мені 

Не спиту до дна весну 

Й незвану любов побач, 

В краплях хмільних на дні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.04.2012 15:17  Оля Стасюк => © 

:))))))))))

 07.04.2012 20:03  © ... => Оля Стасюк 

Хто ж тобі винен, що ти їх цілодобово читаєш! :))) Дякую!

 07.04.2012 18:30  Оля Стасюк 

Цілодобові ночі... Чуттєво....

 06.04.2012 17:28  Каранда Галина => © 

хм..... а вина то в чім? в незваній любові?
пісенно...