ЗОРЯНА КУПІЛЬ
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
У купіль ночі завмирали
Зірки розніженим гуртком,
Ясні принади витирали
Хмарин пухнастим рушником.
Крайнеба місяць причаївся
За сріблом ткану трепету
І засоромлено дивився
В зіркову купіль золоту.
В тих спогляданнях аж пашіли
Купанням стомлені зірки,
В чарівних сплесках ворожили
Нічного всесвіту казки.