08.04.2012 23:32
-
258 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лідія Яр

Минуле

Я знову повертаюсь у минуле

І спотикаюсь об жорстокість слів,

Чому ж тебе я досі не забула,

Чому не стерла з пам`яті і снів?


Все, що було, усе давно минуло

Життя не перепишеш, ніби вірш.

Нам, наше щастя лиш крилом махнуло

І продалося іншому за гріш.


Та досить вже отих блукань в минуле

До нашої розлучниці весни.

Я знов щаслива! Я тебе забула!

І не пущу ніколи в свої сни.

Публікації: Лідія Яр

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.04.2012 08:25  © ... => Каранда Галина 

Звмчайно.У сьогоденні проблем теж вистачає, то для чого щей
минуле ворушити.
Дякую. 

 08.04.2012 23:37  Каранда Галина 

Ви самі зробили правильний висновок: досить блукань в минуле!