«Метелики»
«Метелики» стоять біля дороги,
(а якщо – ні, і в дорогих готелях?),
То все одно всі витирають ноги,
Й бездушно пестять по чужих постелях.
А діти їх самі лягають спати,
Матусі лають долю нерадиву.
Забули, як по справжньому кохати
Й воліють корчити принадливість звабливу.
Заради грошей, чи заради втіхи,
Свій власний світ втрачають не зворотньо,
сумнівний відлік списує огріхи,
а час в майбутнє дивиться самотньо.
м. Кривий Ріг, квітень 2012 р
