Навіщо мамо?
- Навіщо мамо, ти купила пляшку?
Ти ж обіцяла хліба і цукерок,
Дотримай слова, та невже це важко!
- Ой, не влаштовуй знов мені істерик!
І влучний ляпас вмить закриє рота,
Забуде доня, що вона просила.
Хіба ж це мати? Це якась істота,
Її падіння зупинить несила.
А вдома братик їстоньки попросить,
Такий голодний, що згризає пальці,
Та маму з друзями щовечора «заносить»,
І діти милостиню клянчать, немов старці.
Навіщо ти, народжувала в муках,
Ім’я цим дітям гарне вибирала,
Щоб з почуттям прикладувати руки?
Чому твоя душа черствою стала?
м. Кривий Ріг, квітень 2012р
