Андрій Гагін Коли небо здається в полоні
Все небо, здається, в полоні
Високих дерев навесні.
І чорні погрозливі крони
Охоплюють хмари, сумні.
Обхвачують наче навмисно -
Тікають від тих рученят,
Хмаринки, молочні і бистрі:
Далеко пливучі летять.
І все це таїть ненавмисно
Просту і хвилюючу суть:
Весна, не торкнулась до висі
Дерева щоб там одягнуть.
9.04.2012
19.04.2012 23:39 © ... => Каранда Галина |
Дякую! |
19.04.2012 23:39 © ... => Лідія Яр |
Дякую! |
19.04.2012 23:38 © ... => Чернуха Любов |
Дякую! |
19.04.2012 23:38 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую! |
11.04.2012 23:06 Каранда Галина => © |
 класно! і вірш, і картинка! люблю отак з-поміж дерев на небо дивитися!) десь в Тетяни теж була трохи схожа тематика... ось, знайшла... |
11.04.2012 16:59 Лідія Яр |
 Гарно! |
11.04.2012 16:22 Чернуха Любов => © |
 Гарно, ніжно! |
11.04.2012 16:19 Тетяна Чорновіл => © |
 Хмаринок весняні потоки, |