12.04.2012 12:29
-
280
    
  6 | 6  
 © Пан-Я

Я повернусь

Я пам`ятаю, як колись, 

Було нам весело малими. 

Змії здіймались в височінь, 

А ми літали разом з ними. 


Я пам`ятаю те село, 

Всі ті ліси, лани і гори. 

Чому так добре нам було? 

В пшениці плавали, як в морі. 


Де все тепер? І хто посмів? 

Забрати в мене мої роки! 

Я не хотів! Я ж не хотів! 

Бути старим і одиноким.. 


Та я повернусь ще туди. 

Я обіцяю! Я не зможу! 

Занадто довго я терпів!  

Скоро зійду на ту дорогу.. 



Львів, 12.04.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2013 02:29  Каранда Галина => © 

 13.04.2012 01:35  © ... 

я це писав не від себе, а швидше від якогось невідомого дідуся.
хоча найбільше вплинув на всі ці рядки мій дідусь і його розмови..
дякую.

 13.04.2012 00:22  Каранда Галина => © 

а я якось не бажаю Вам того повернення... насторожили мене останні рядки...
все гарно, а третя строфа взагалі дуже-дуже сильна, як на мене.

 12.04.2012 12:57  Тетяна Чорновіл => © 

Теплі спогади! ... Бажаю Вашому літературному герою таки здійснити свою мрію! Повернутися в дитинство!