14.04.2012 17:07
-
544
    
  4 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Вишенька

Вишенька

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Весна з небес струсила мрії пишні, 

Від сну збудила зграйку вишеньок. 

Одросток кволий від старої вишні 

Листочки вперше випустив з бруньок. 


Вона минулим літом народилась 

І ще в житті ні разу не цвіла, 

Та з сну вже кожна брунька пробудилась, 

Раділа сонцю вишенька мала. 


До сонця простягала між гілками 

Листочки молодесенькі свої: 

– Мені про весну шелестіла мама, 

Я ж зиму всю не вірила її… 


А мама лиш бруньками тріпотіла 

На раннє юне сподівання те. 

Та вже не так ясній весні раділа, 

Хоч знала теж, що скоро розцвіте. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.06.2012 16:56  Каранда Галина => © 

так от в чому розгадка, виявляються!:)) а я думала, то в мене наркоманська чи графоманська ломка, а то донорство!) аж полегшало!)

 26.06.2012 13:20  Суворий => © 

Фото користувача Мері... Інколи до нас заходить...

 26.06.2012 13:05  © ... => Суворий 

Ох і картинка!!!! Аж слинка потекла! :))))

 26.06.2012 12:41  Суворий 

 26.06.2012 12:36  © ... => Оксана Корнієнко 

Кажуть, коли професійний донор довго не здає кров, у нього все тіло починає пульсувати! Кров звикла уже вироблятися і рветься назовні! Так і у нас тут з віршами! Як не напишемо щоранку, хворобливо пульсуємо! :))))))))) (жарт з долею правди!)

 26.06.2012 12:31  Оксана Корнієнко => © 

Я ж тут освоююся! :))) У Вас стільки всього, читати не перечитати:)))

 26.06.2012 12:28  © ... => Оксана Корнієнко 

:)) Дякую, десь Ви забрели в нетрі архівів. Завжди приємно, коли хтось віднаходить вірш, про який і сама якось призабула!

 26.06.2012 12:24  Оксана Корнієнко 

Яка краса! Скільки любові в кожному рядку! Ви така молодець! :)))

 15.04.2012 21:06  Каранда Галина => © 

Нехай будуть Стеблівські вишні!!! :) згодна!)))

 15.04.2012 20:57  © ... => Каранда Галина 

Дякую за відгук! Згодна, літературною мовою давальний від ВОНА буде ЇЙ, але на багатьох діалектах звучить саме ЇЇ. (у нашому селі, наприклад, нізащо ніхто не сказав би ЇЙ! Може Ви помітили, що я іноді дозволяю в своїх віршах відхилення від літературної мови в бік діалектів ( не зловживаючи русизмами і бруталізмами :)))))
Я б може ще й дослухалась до Вашої поради, якби слово не було задіяне в римах....
Будемо вважати, що то були Стеблівські вишні!!! :))))))))))))))))))

 15.04.2012 19:08  Каранда Галина => © 

Гарно про маму й доню... діти дають нам можливість ще раз порадіти тому, чому колись раділи дуже щиро, але воно ввійшло у звичку, приїлося і вже не здається таким безмежним щастям: весняне цвітіння, пасха, день народження, новий рік... Лише дитяче сприйняття повертає відчуття дива...
:) набалакала...
Вірш чарівний. а можна зауваження...:"Я ж зиму всю не вірила її…" самі знаєте, що треба ЇЙ. може
"А я в слова не вірила її…"?

 15.04.2012 13:47  © ... => Лідія Яр 

Дякую! Й написала для приміряння (спочатку думала закінчити на трьох стовпчиках). Але приміряйте і зніміть! :)))))) Не варто сумувати вишні, яка ще може рясно зацвісти!

 15.04.2012 13:38  Лідія Яр 

Дуже гарно.
Останні два рядочки приміряю на себе....

 14.04.2012 20:45  © ... => Субота Олександр 

Дякую! :)

 14.04.2012 20:34  Субота Олександр 

Чудовий вірш,моє 5!