Автор Невідомий Всесвіт
Галактики, планети, світ безодній,
Безкрайній Всесвіт, вічна далина;
Мінливий, мовчазний, самотній,
Зваблива таємниці глибина...
Вуаль туманів очі приховає,
Сльоза збіжить кометою з орбіт,
Й побачивши вогонь у небі, загадає
Бажання юний відкривач століть...
Тобі крізь серце гострими ножами,
Голками й шпильками насмішки і гріхи,
А ти лиш зрідка плачеш нам зірками
Та терпиш вічний безмір самоти...
20.04.2012 21:23 Сашко Новік |
 класно, дурість з епіграва по ходумимо пропетляла. останні рядки бомбіческі |
18.04.2012 17:02 © ... |
дякую. |
18.04.2012 17:02 © ... |
О, які правдиві ці слова, хай їм грець!) |
17.04.2012 23:10 Деркач Олександр => © |
 Сподобався, цікавий вірш |
17.04.2012 20:33 Каранда Галина => © |
 дуже гарно! і передмова теж!:) а мені ще Козьма Прутков подобається: "Количество разума на Земле есть величина постоянная, вот только население все время растет" |