19.04.2012 22:09

-

203

3 | 3

 © Автор Невідомий

Ти востаннє мені наснивсь

Тої ночі, що сам її вигадав...

І напам`ять лиш ім`я лишив,

Яке спогадом в серці викарбував.

Ти востаннє вві сні прийшов,

Не сказав, що за тим, щоб прощатись,

Хоч шукав, але не знайшов

Слів, якими до мене мовчати.

Сонце вії лоскоче променем,

Босий ранок постукав у двері,

Твоя вигадана ніч стомлена

Плаче римами на папері.

Ти востаннє приходив до мене...

Я не знала, лиш серце тужилося,

Плакало і стискалося щемно:

Не побачимось, не судилося.