22.04.2012 10:37
-
174
    
  6 | 6  
 © Толік Панасюк

Не відкривають вікна коли буря,

А панорамних вікон поготів…

Тобі здалось, що не докручено шурупа,

І сила недостатня у вітрів.


Не ремонтують вікна у таку негоду.

Терпляче моляться з надією – мине.

Колись потрібно знехтувать роботу,

Що б зберегти від руйнувань себе.


Що вікна? їх вже не повернеш.

Коштовні… Фурнітура…Склопакет…

З часом відновиш, на нові збереш.

Із досвідом, таким, уже не пропадеш.



Дрогобич, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.05.2012 02:12  © ... 

Спасибі за коментарі.

 22.04.2012 20:25  Деркач Олександр => © 

Такий досвід - наче шурупи в серце

 22.04.2012 15:25  Тетяна Чорновіл => © 

Господи! А тут буря, б"ються склопакети! Коли ж уже той світ поетичних душ утихомириться! :))

 22.04.2012 12:10  Каранда Галина => © 

різні враження... в сукупності з передмовою - згодна .іноді краще принишкнути, залишити все, як є, затаїтися. Почнеш виправдовуватися, виправляти, борсатися - тільки гірше, заплутується, затягується... а так, на милість течії, - нічого, випливаєш...
а буквально... люблю у зливу відчинені вікна. У мене зараз такі, що не відкриваються, то хоча б кватирки... ну, не в велику бурю, звичайно, але в зливу, буває, варю каву і сідаю з нею на порозі під навісом...класно!)