Вирядилась яблуня
Вирядилась яблуня, під вінець із ясенем,
Одягла мереживо, плаття і фату.
Мріяла вінчатися з височезним красенем,
Бо любила трепетно зверхність молоду.
Гіллячко, прикрашене, тулиться до стовбура,
Довіряє гордому, невинне життя .
Цвіт весняний сиплеться, укриває ковдрою,
Для краси цнотливої – немає вороття.
Ясен незговірливий відвернув верхівочку,
Березі вклоняється, ніби джентльмен.
Яблунька соромиться. Крити чим голівочку?
І попросить зелені у морських сирен.
м. Кривий Ріг, квітень 2012р
