04.05.2012 00:37
-
329 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Ледачий хлопчик

Про ледащу хочу діти,

вірш цей написати,

Є про що тут говорити,

Правди не сховати.


Росте хлопчик у батьків,

Гарненький, мов квітка,

Кращий між всіх малюків,

Та немов сирітка.


Нема сестрички, нема брата,

Він одна дитина,

Пуста йому чомусь хата,

Мовби сиротина.


Є цяцьок у нього досить,

Що так лиш немає,

Та дере він завжди носа,

Не з ким не гуляє.


Сам не вміє він нічого,

До пуття зробити,

Є звернутися до кого,

Правди ніде діти.


Тут бабці, дідусі,

Мама є і тато,

На поміч біжать усі,

Єдине ж дитятко.


Бабця літачка купила,

А дідусь машину,

Мама розчесала, вмила,

Калічать дитину.


Не дають йому до рук,

Кусок мила взяти,

Бо єдиний їх онук,

Буде сльози лляти.


І так кожен день над ним,

Дружно метушаться,

Росте він лінивим, злим,

Всі ще натерпляться.

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.05.2012 06:42  Деркач Олександр 

Хлопчик буде гарним організатором 

 04.05.2012 00:41  Каранда Галина 

так а в чім же хлопчик винен?