10.05.2012 22:27
-
751
    
  5 | 5  
 © Антоніна Грицаюк

Чужина

з рубрики / циклу «Про долю»

Заплакала старенька мати,

В дорогу сина проводжає,

-         Коли ж тебе сину чекати,

-         А хто його матусю знає?


Подавсь у світ, в чужу країну,

Щоб грошенят тих заробити,

-         Ох, сину, мій рідненький, сину,

Як же мені на світі жити?


Начебто мир, війни немає,

Не зможу я спокійно спати,

Не дай Бог лишенько спіткає,

Звідкіль тебе, сину, чекати?


Сльози котились, гірко ридала,

Тремтіли руки, мов листок,

Яка її доля чекала,

Більше немає діточок.


Сама лишається в оселі,

Самотня, мов тополя в полі,

Самотні дні та невеселі,

Чим не догодила долі?


Згасає, марніє Україна,

Зневага, розпуста, блуд, нужда,

Чому скитається дитина,

Чому лишилась сама?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.05.2012 09:18  Деркач Олександр 

Просте питання, а відповідь в історіїї