Початок травня і кінець весни
Настав кінець і нашому коханню
Зів’яли почуття.. але вони
Залишились у серці як останні
Жевріє ще ілюзія в душі
Ілюзія у те, щоб разом бути
Вкладаю цю ілюзію в вірші
Як пазли щоб ніколи не забути
Щоб раптом не губилися у часі
Твій голос, образ і твої слова
Хоч далі ми спілкуємось в пластмасі
Та ця розмова не така жива
Можливо хтось із нас зробив свій крок
А вірний він чи ні, ніхто не знає
Не досягнули ми з тобою до зірок
Й тепер кохання наше помирає...
