12.05.2012 01:25
-
472
    
  3 | 3  
 © Субота Олександр

Моя земля

Ти чарівна моя, сумовита,

Синім небом повита земля.

Ти надія моя і утіха,

Рідна ненька і віра моя.

Я до тебе як пташка прилину,

Повернувшись з далеких країв,

Бо на світі одна ти єдина,

Серед біло зацвівших садів.

Як до тебе я знов повернуся,

Уклонюся зеленим гаям,

Одягнуся в красу твою славну,

Все що маю тобі я віддам.

І нехай простяглися дороги,

Терним шляхом до милих країв,

Я завжди повернуся додому,

Щоб почути той спів соловїв.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.05.2012 04:39  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 12.05.2012 19:12  Лідія Яр 

У Вас завжди так гарно про землю, про природу.
Чудово.

 12.05.2012 14:47  Тетяна Чорновіл => Каранда Галина 

"Уклонюся зеленим гаям" підходить, якщо автор згоден кланятися :))))))))))))))))))))))

 12.05.2012 10:27  Чернуха Любов => © 

Гарно, хоч іноді лаємось, та все ж любимо свою землю!

 12.05.2012 09:58  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався вірш! Багатьом у наш час варто повчитися у автора любові до рідної землі!
Терним шляхом до милих країв - особливо сподобалось.

 12.05.2012 01:37  Каранда Галина 

дуже класно. особливо гра 
 сумовита - повита  сподобалася.
 

єдине - все-таки правильно буде по зелених гаях, тут же не давальний відмінок, а місцевий.