Наснила зірна ніч весні
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Наснила зірна ніч весні,
Що час в дорогу вирушати,
Й дерев зелені буйні шати
Росою плакали, сумні.
Весняні миті рахував
Світанок, мов перлини в травах,
І сонцю сонному в загравах
Червоні щічки цілував.
Сварився на календарі
У спеку дня вітрець невпинно,
А з ним журилися хмарини
Дощами теплими вгорі.
– Вона ще є, та вже «БУЛА» –
Шепнув лиш вечір сумовито,
– Бо соловей замовк між віття
Й калина в лузі відцвіла.