Тарас Іванів
І дійсно, дійсно – нащо злість ту витрачати,
У неміч кидати на голови дурні.
Звели дорогу – можна вирушати,
Чи почекаємо – наступлять зліші дні?
Бере морока, блуд головонькою водить,
А очі вилупком вилазять за краї.
І Захід гріє, але й Схід лють хороводить…
І ми, як миші, на титані – кораблі!
Дзьобаті миші, що товчуть у дно носами –
Сірота сіра під орлячим канюком.
Та гордість пре, бо на горбі волочим клани,
І боротьбу, яку ведемо з вітряком!!!
12.07.2012 20:58 Оля Стасюк |
12.11.2011 15:30 Оля Стасюк |
 Сумно. |
11.11.2011 20:21 © ... |
Це клич не вестися на їхні пастки!!! |
11.11.2011 20:17 Каранда Галина => © |
 це бойовий клич, крик радості, чи з мене поглузувати?))))))) |
11.11.2011 20:15 © ... |
Ура!!!)))) |
11.11.2011 20:13 Каранда Галина => © |
так не ведімося!))) |
11.11.2011 20:08 © ... => Каранда Галина |
Саме так. Це їхня стратегія. |
11.11.2011 19:57 Каранда Галина => © |
вірш дуже сильний! особливо, враховуючи попередню розмову. лють хороводять з метою, щоб ми з Вами погризлися між собою про мову , а не думали, де наші податки діваються. а чи ми на це поведемся, залежить вже від нас! |