22.05.2012 14:40
-
158 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Андрій Гагін

Ні про що слова...

Ні про що, лише слова ідуть дощем -

Та думки існують, навіть у мовчанні.

Серед слів є ті, що виростуть плющем;

Є в надії, потім, сказані востаннє.

 

Слово це не камінь і не гострий ніж:

Випадок, свідомо - все ж бувають рани.

Та у кожнім сонце, навіть в темну ніч,

Наче коней, зорі запряжуть у сани.

 

Слово ніби вітер, вільне й гомінке,

А відняти волю - як залізо стане.

Непомітне зовсім, щире і легке,

В почуттів намисто і любові вбране.

 

А зростивши словом, сум, журбу і щем -

Що сьогодні станеш ти чекати в гості?

Ні про що слова так стають вогнем,

А ще мить тому, все так здавалось просто.



15.05.2012

Публікації: Андрій Гагін

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.05.2012 17:11  © ... => Деркач Олександр 

Дякую! 

 23.05.2012 17:11  © ... => Лідія Яр 

Спасибі! 

 23.05.2012 10:02  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, цікаві роздуми 

 22.05.2012 23:47  Лідія Яр 

гарно. 

 22.05.2012 20:49  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ось і в мене одного разу, іскра випадково спалахнула, ще трохи і все б згоріло ))) Дякую! 

 22.05.2012 20:39  Тетяна Ільніцька 

"Слова — полова,

Але огонь в одежі слова —

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея" Іван Франко 

 22.05.2012 20:03  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 22.05.2012 19:42  Каранда Галина 

хороший вірш.