25.05.2012 00:00
-
233
    
  9 | 9  
 © Піщук Катерина

Давай пограємо в «життя»

Давай пограємо в «життя» без права на помилку,

без «паузи», без «стопу» і без «play»,

розірвемо кайдани і вимкнемо «сніжинку»,

зітремо блиск із втомлених очей.

Давай забудимо про щастя і про горе,

впадем в полон широким берегам,

які закутують й тримають море,

але тебе назавжди не віддам.

Нехай усі нічні світила,

і зорі й місяць згаснуть хоч на мить,

я не ховатиму у торбі шила,

люблю і хочу далі жить.

Я хочу вранці прокидатись,

коли на травах ще не висохла роса,

з тобою, милий, обійматись,

і чути, як гуде оса.

Я хочу жити, дихати, любити,

я хочу знати, що це не дарма,

я хочу після себе слід лишити,

хай буде чиста аура моя.

Давай пограємо в «життя» без права на помилку,

без перемог, поразок, без реваншу,

натягнемо й закріпим срібну жилку,

і на кінці ми не почуєм маршу.

Давай ми будем просто жити

не спогадом, не мрією, а тут,

давай своє кіно ліпити,

і зафіксуєм радості свій кут.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2012 10:53  Деркач Олександр => © 

Сподобалось... є спірні місця, але то суб`єктивне

 25.05.2012 00:11  Каранда Галина 

сподобалося.