ЦИНІЯ
з рубрики / циклу «Лірика квітів»
Вуздики Панські на городі
Пишалися в барвистій вроді.
Одна з квіток в бур’ян сховалась.
– Знайомтесь, Цинія! – озвалась.
Із клумб лунали маршів хори:
– Ми смілі вояки Майори!
Ця ж червоніла, соромлива:
– Ні! Ні, я Цинія мрійлива!
За ніжних пелюсток красою
Зливалась в пахощах з росою,
У сяйві місячному Ясна,
Панянка Цинія прекрасна.