Вірш про листопад
Вірш про листопад
Кістлявими пальцями місто
Зриває бурштинове листя
Ти плачеш в пустому вагоні
По колу кружляє трамвай.
Всі речі стають невагомі
В зухвалому вирі погоди
Потріскана шкіра каштанів
Ховає дорожню печаль.
Постава твоя нерухома
У сутінках болісно-сірих
Нагадує казку про осінь,
Що сіла вночі за рояль…
