Я бігла в травах...
Я бігла в травах ніжних, шовковистих,
Поміж дерев, у сонячнім вінку.
Топтала злаки стиглі і зернисті,
Шукала річку тиху чи стрімку.
Вона омиє втомлені повіки
І прохолодою напоїть спраглий дух.
На дні залишу каменів без ліку,
Без тягарів і біль душевний вщух.
Така легка, така стрімка, як річка,
В одному руслі сила й простота.
Колись прозора, а колись велична,
Є вічний біг, і вічна самота.
м. Кривий Ріг, червень 2012р
