Безпритульна
Серце рвалося в тебе з грудей.
Ти боялась піти до людей.
Щось тривожно собі ти шептала,
У кишенях своїх щось ховала.
А шептала молитву ти божу.
Щоб простив Бог тебе непригожу.
Щоб дав силу в болото не впасти.
Коли змушена ти щось украсти.
А в кишенях - то хліба шматочок.
Ти сховалася з ним у куточок.
Тільки б ніхто не побачив тебе,
Та вже під стіною хтось тихо бреде.
Останній шматок забирають.
А тебе б`ють і штовхають.
І злякано ти біжиш у ночі
Шукаючи вогник чужої свічі.