Меланхолія безсилля
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
У мене меланхолія безсилля.
Я знову лину в давнє русло мрій...
Я знову бачу зоряне весілля
Струнких лелек... І, може, голос твій...
Мені чомусь байдужі всі пориви.
Хай вітер дме - закінчить все одно.
Я знаю, що сьогодні буде злива.
Або з очей, або... за цим вікном.
Я білого коня крізь призму бачу.
Такий калейдоскоп у мене - з див.
В такі моменти грубість не пробачу.
Напевне, знову вечір силу пив.
Мені чомусь не віриться в сум`яття,
Не має диво-хаосу земля.
........................
А, знаєш, мені снилось біле плаття
І дивне-дивне чорне вороння.
Мені приснився вітер... Поле жита...
І, раптом, - все засніжене, вікно.
І я збагнула - я ще хочу жити!
Хоч ти мені не снишся вже давно.
