РОЖЕВИЙ ЦВІТ
ТАНКА
Стрімкість ластівок
Мережить тло світанку.
Може до дощу?
Та ні, з-за осокорів
Зійшло червоне сонце.
@
Летять у небо
Парашутики кульбаб
Легенько, вільно.
Як же можна втримати
Ті мрії легкокрилі.
@
Тепло так, синьо
Підкрався літній вечір
В ласкавих тінях,
І розтанула раптом
Крига мого чекання.
@
Солод чорниці
Ніжністю огортає
Літні спогади.
Ніч, солодка чорниця,
Розніжилась на устах.
@
В сяйві місяця
Тріпотять мушки-зорі
Необережно.
Згадавши твої очі,
Не засну вже сьогодні.
@
Ніжні грицики
Слізки-крапельки дощу
Зранку п’ють спрагло.
Не слухай їх, мій любий,
Не я плачу – хмаринка.
@
Впав раптом з неба,
В травах розшелестівся
Місяць уповні.
Так, я згодна з тобою,
Час іти визволяти.
@
Ох, дико пахне
Терпке зелене сонце
В квітах полинів.
Не знаю, чи спіймаєш,
Любителю абсенту…
@
Світанок раптом
Розлив золоту барву
На листя клена,
Щоб згадали ми літом
Наш золотий листопад.
@
Ніч нанизала
На спогадів разочки
Намистини сліз.
Це намисто я мабуть
Не надіну ніколи.
@
Коли з’являвся,
Вона в обіймах його
Танула ніжно.
Згубна для тебе, нічко,
Палка світанку пристрасть.
@
Знов червоніють,
Благають скуштувати
Вишеньки стиглі.
Чи знайдеш дорогу ти
До вишневого садка?
@
Сріблястий місяць
Купався соромливо
В купелі річки.
Гучно ляснув лин хвостом –
Розбив на ясні скалки.
@
Вітряно дуже.
Рвуться з-під ніг тіні лип.
Ховаю лице,
Щоб вітер не схолодив
Цілунку мить солодку
@
Небесну блакить
Цвіт Петрових батогів
П’є – не нап’ється.
Є ще на світі люди,
Що зроду не кохали.
@
В барви сну сонця
Додала ніч солод зір
І спів солов’я.
Коктейль безалкогольний…
Чому ж ми захмеліли?
@
У літню спеку
Шипшина зашарілась
Нестиглим плодом.
А в танка тобі весна
Квітне рожевим цвітом.