Липова ніч
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Окраєць місяця з небесних володінь
Заглянув в хащі липового цвіту,
Розплескав між гілок сріблясту тінь,
Серпанками-медами оповиту,
П’янку таку…
Сам в липовому ніжився вінку,
Пив з марева квітучого нектари,
А ніч ховала таїну лунку
І ткала з пелюсток пахучі чари
Напівтонів.
Чи тіні, чи уривки дивних снів
Розквітлу липу сяйвом полонили?
Не розгадавши, місяць шаленів
Від пахощів, що дикий мед наснили
В танку видінь.