Чернуха Любов Поміж дерев
Поміж дерев, що ніжно пахнуть чаєм,
Де не чекають непроханих гостей,
Де бджоли звуком музики стрічають,
Чарівна папороть, як таїнство, росте.
Навіщо йти, шукати нездійсненне,
Блукати лісом, не по тих стежках.
Довірити природі сокровенне,
Змінити лінії у себе на руках.
Одну лиш ніч у квіточки є сила,
А сумнів, знову невблаганний гложе.
Сміється розум. Ціль його смішила,
А серце просить - пошукаєш може..
м. Кривий Ріг, червень 2012р
07.07.2012 20:25 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую, Тетяно, зараз прочитаю про чайне дерево.. |
07.07.2012 20:23 © ... => Деркач Олександр |
Дякую, Олександре, приємно! |
07.07.2012 19:29 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! Серце таки просить! Ваша згадка про дерева, що пахнуть чаєм, наштовхнула мене на написання вірша (давно ідея в голові крутилася). Виставила вже!!! :))) |
07.07.2012 13:49 Деркач Олександр => © |
 Навіщо йти, шукати нездійсненне, |