Магічна ніч
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Квітки Папороті
Магічна ніч, чарівна ніч
Ось-ось повинна вже настати!
І будуть зайди-супостати
Стежки крізь темний ліс топтати
По диво-квітку зусібіч.
Тож мавки всі, лісовики
І перелесники дрімучі!
Слідкуйте! Заведіть у кручі,
В магічні нетрі неминучі,
Всіх, хто тут бродить навпрошки!
Коли ж у дивну мить одну
Нахаба пройде поза снами,
Лякайте шурхотом за пнями,
Зведіть летючими огнями
В непрохідну трясовину.
А як по суші чи воді
Хто знайде місце заповітне,
Де папороть щороку квітне,
Все дійство, нечистю вагітне,
Замре нехай в передчутті.
Незримим оберегом ждіть,
Коли чарівна тінь метнеться,
Бутон із тріском стрепенеться!
Сміливець точно відсахнеться,
Як квітка запалахкотить.
Той пломінь з реготом страшним
Вам треба першими зірвати
І від незграби заховати,
Бо він над нами панувати
Зуміє з цвітом огняним.
Тож не зімкніть нечистих віч
В мить буйства трепетного світу,
Купальським полум’ям залиту!
Не провороньте диво-цвіту
В чарівну ніч, магічну ніч!
З святом!